WWW.LIB.KNIGI-X.RU
БЕСПЛАТНАЯ  ИНТЕРНЕТ  БИБЛИОТЕКА - Электронные материалы
 

Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 ||

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ, НАУКИ И МОЛОДЕЖИ РЕСПУБЛИКИ КРЫМ ФГБУЗ ВПО «НОВОСИБИРСКИЙ ГОСУДАРСТВЕНЫЙ ПЕДАГОГИЧЕСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ» УО «БАРАНОВИЧЕСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ» БЕРДЯНСКИЙ ...»

-- [ Страница 10 ] --

В условиях традиционного урока, без дифференцированного подхода, учитель сориентирован на «среднего» ученика, которого на самом деле не существует. Тем самым проигрывают все: со слабыми учениками приходится заниматься дополнительно в послеурочное время, чем создается перегрузка как раз тех учащихся, которые больше других нуждаются в отдыхе, а сильные оказываются без достойного внимания учителя, что в результате приводит к потере их преимуществ. Другими словами, положение о «зоне ближайшего развития», эффективно повышающее уровень продвижения и успеваемости учащихся, учителями игнорируется.

Дифференцированный подход позволяет построить урок так, чтобы каждый ученик получал задания по своим возможностям и с небольшим опережением.

Неоднократные попытки ответить на вопрос, как дифференцировать первоклассников по группам для индивидуализации обучения грамоте в одном классе, делались в прошлом веке. Так, известный педагог и методист С. Редозубов рекомендовал делить класс на две подгруппы, объединяя слабых со средними и средних с сильными. Общеклассная работа чередовалась с групповой: когда учитель работал с одной группой, другая выполняла самостоятельное списывание, складывала слова по образцам, под картинками, дописывала незаконченные предложения, читала про себя, готовилась к беседе по картинке (для сильной группы); обводила и заштриховывала фигуры, писала элементы букв, читала столбики слогов, слов, предложения про себя (слабая группа).

Страница азбуки богата дидактическим материалом для организации работы в любой группе: сильные получают дополнительный материал для чтения, менее подготовленные ориентируются на так называемый перспективный материал, т.е. на те тексты азбуки, таблицы и другие материалы, которые вполне доступны для сильных, но содержат элементы, трудные для слабых. В процессе коллективной работы вслед за сильнымиэти элементы прочитывают и те, кто пока читает плохо [2].



Дифференцированный индивидуальный подход к учащимся начинается с начала их обучения в 1 классе, в букварный период, когда дети приступают к овладению чтением.

Требование развивающего обучения детей, поступивших в школу со значительными различиями в уровне подготовленности, может быть успешно выполнено только при правильном учете реальных возможностей каждого ребенка. Снижение, как и завышение требований, не способствует развитию детей, потому что основное требование развивающего обучения – узнавать новое, приобретать новые знания и умения на каждом уроке.

Учет разной подготовленности детей при обучении грамоте требует условного разделения класса на группы. При таком разделении учителю легче правильно распределять учащимся самостоятельные задания, которые наиболее полезны каждому. Группы не оставляют постоянными; например, по мере обучения поступившие в школу нечитающие дети могут догонять и даже перегонять по умениям и навыкам тех, кто умел читать до поступления в школу.

Учитель постоянно изучает растущие возможности учащихся в овладении знаниями и умениями и учитывает это при распределении самостоятельных заданий.

Важнейшее условие такой организации обучения состоит в том, что результаты выполнения самостоятельных заданий всегда вливаются в общую работу класса. На основе изучения возможностей детей учитель организует работу на материале разной трудности, подбирает доступные для каждого ученика слоги, слова, связные тексты, в чтении которых учащиеся проявляют свою инициативу, что обусловлено самим подбором материалов текста [4].





Объединенный общей тематикой материал, по которому учащиеся разных групп работают самостоятельно, в определенные моменты урока включается в коллективную деятельность класса. На этой основе происходит обогащение и развитие представлений о предметах и явлениях, о которых в начальном виде учащиеся узнают из коротких текстов и иллюстраций из букваря. Благодаря такой организации обучения учащиеся овладевают чтением успешнее и быстрее, чем обучаясь на одном и том же материале только по букварю. Обучение грамоте с систематическим, целенаправленным учетом индивидуальной подготовленности учащихся заставило вносить изменения в традиционно сложившуюся структуру урока грамоты. Если в традиционном уроке преобладает репродуктивная деятельность учащихся (чтение по следам звукового анализа и составления слов из букв, многократное перечитывание одного и того же текста), то на уроке иного образца стимулируется активность и самостоятельность учащихся, они овладевают достигнутыми ими приемами умственной деятельности: производят опережающий звуковой анализ слова, читают элементарные тексты с доски и самостоятельно по книге; каждый выполняет задания, соответствующие его реальным возможностям, и участвует в общей работе класса в той роли, которая ему доступна на данной ступени обучения; значительное место занимает выполнение самостоятельной работы. В основе обучения чтению лежит не только запоминание звуков, букв, слогов, слов, а главным образом освоение общего принципа действия, необходимого для правильного прочитывания прямых слогов в словах, т. е. для преодоления основной трудности при овладении чтением. В целом,по мнению Л.

Выготского дифференцированное обучение грамоте отвечает требованию ориентироваться не на личный уровень развития, а на «зону ближайшего развития».

Организованное учителем взаимодействие в общей работе учащихся разной подготовленности способствует взаимному их обогащению знаниями и умениями.

Слабо подготовленные к овладению грамотой учащиеся могут быть сильными в других умениях, например в рисовании, ручном труде, физкультуре. Учитель использует эти сильные стороны, чтобы стимулировать их к чтению, письму, сравнивает их достижения только с их же достижениями недельной давности и т.д.

Задача учителя заключается в том, чтобы не только научить детей читать, писать, считать, но и развить у учащихся недостающие умения. Должно достигаться гармоническое развитие личности каждого ребенка, как умственное, так и физическое. Увеличение доли самостоятельной работы для более сильных учащихся позволяет учителю уделять больше внимания слабым ученикам. К этому направлена разумная перспективность в изучении букварного и внебукварного материала, который всегда в распоряжении учащихся.

Дифференцированное обучение грамоте с использованием заданий равного уровня трудности соответственно изменяет применение учителем методов обучения с учетом подготовленности разных групп учащихся [4].

Возникает необходимость постоянного совершенствования конспекта урока, текстов для дополнительного чтения, создания новых карточек для выполнения анализа звуковой структуры слов, письма, разного рода речевых и логических упражнений.

При этом необходимо учитывать снижение возраста детей, обучающихся грамоте, и стремительный рост информации в развивающий, дошкольный период.

В обучении шестилетних детей все большее место занимают дидактические игры, приобретающие признаки самостоятельного метода обучения.

Вывод: понимая необходимость организации дифференцированного обучения, ни ученые-педагоги, ни учителя-практики не могут найти адекватное основание для дифференциации учащихся. Они сталкиваются со следующими противоречиями: делить детей по уровню развития антигуманно. Надо продолжать искать методы, позволяющие успешно учить всех, уделяя должное внимание каждому ученику. Однако действительность такова, что обычный учитель не в состоянии с одинаковым успехом честно работать с детьми разных задатков и готовности к учению. Дифференциация необходима для повышения эффективности обучения.

Резюме. В статье рассмотрены особенности дифференцированного подхода в обучении грамоте. Ключевые слова: дифференцированное обучение, индивидуальное обучение, «зона ближайшего развития», дидактический материал, знания, умения и навыки, требования развивающего обучения.

Ключевые слова. дифференцированный подход, готовность, обучение грамоте.

Резюме. У статті розглянуто особливості диференційованого підходу в навчанні грамоти. Ключові слова: диференційоване навчання, індивідуальне навчання, «зона найближчого розвитку», дидактичний матеріал, знання, вміння та навички, вимоги розвиваючого навчання.

Ключові слова. диференційований підхід, готовність, навчання грамоті.

Summary.The peculiarities of the differentiated approach to teaching literacy.

Keywords: differentiated learning, individual learning, «the zone of proximal development», didactic material, knowledge and skills, developing training requirements.

Keywords. differentiated approach, readiness, literacy training.

Список использованных источников:

Пидкасистый П. Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических вузов и 1.

педагогических колледжей / под ред. П. Пидкасистого. – М. : Педагогическое общество России, 2004. – 608 с.

Подласый И. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: в 2 кн. – М. : Гуманит.

2.

изд. Центр ВЛАДОС, 1999. – Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. – 576 с.

Прокоф’єва М. Індивідуалізація та диференціація навчання молодших школярів: навчальний 3.

посібник для студентів вищих навчальних закладів / М. Прокоф’єва. – Сімферополь : «Таврида», 2013. – 242 с.

Рамзаева Т. Методика обучения русскому языку в начальных классах: Учеб.пособие для 4.

студентов пед. ин-тов по спец. 2121 «Педагогика и методика нач. обучения» / Т.Рамзаева, М. Львов. – М.:

Просвещение, 1979. – 431 с.

Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підруч. – К. : Грамота, 2012. – 504 с.

5.

Сластенин В. Педагогика: Учеб.пособие для студ. высш. учеб. заведений / В. Сластенин, 6.

И. Исаев, Е. Шиянов; Под. ред. В. Сластенина. – 4-е изд., стереотип. – М. : Издательский центр «Академия», 2005. – 576 с.

–  –  –

Постановка проблеми. Формування й розвиток моральності, етики, вихованості, ціннісних орієнтирів у дітей є з низки найважливіших завдань учителя початкової школи. Ціннісні орієнтири молодших школярів формуються й утверджуються як ставлення їх до навколишнього середовища, до предметного світу, а головне – до світу людського і до самих себе в цьому світі [2].

Розглядаючи літературу як мистецтво слова, В. Сухомлинський вимагає, щоб на уроках читання учнів привчали відчувати красу слова, художнього образу, думки й почуття письменника [1]. Щоб людина мала власну думку, вміла її висловити, цього треба навчити в школі, адже в майбутньому їй доведеться здійснювати вибір, приймати рішення, які впливатимуть на власне життя, на сім’ю, на суспільство в цілому. Над цією проблемою все своє життя у школі працював В. Сухомлинський, цьому присвятив свої численні педагогічні й літературні твори [4].

Аналіз досліджень і публікацій. Серед учених, які займалися вивченням моральних і етичних почуттів можна визначити Л. Березiвську, А. Борисовського, С. Гончаренка, В. Кукушина, Н. Мойсеюк; зокрема вивченням творів В. Сухомлинського для формування морально-етичних почуттів на уроках читання в початковій школі займались В. Диков, I. Косткіна, С. Максимюк, Н. Наумов, З. Опишнів, Л. Пархета.

Метою нашої статті є виявлення рiвнiв та критерiїв сформованостi моральноетичних почуттiв молодших школярiв за допомогою творів В. Сухомлинського на уроках читання.

Виклад основного матеріалу. З метою виявлення рівнів вихованості морально-етичних почуттів молодших школярів нами проведено діагностування двох третіх класів. Для діагностики вихованості морально-етичних почуттів молодших школярів за творами В.

Сухомлинського виділено такі критерії:

когнітивний, мотиваційно-емоційний та поведінковий. До кожного з цих критеріїв визначено показники.

Показником когнітивного критерію є рівень обізнаності школярів з творами В. Сухомлинського; уявлення щодо морально-етичних цінностей і прояву емоцій та почуттів.

Мотиваційно-емоційний критерій характеризується ставленням до творів В. Сухомлинського, особистою зацікавленістю у їх вивченні; здатністю адекватно оцінювати та реагувати на морально-етичні ситуації в процесі спілкування і взаємин з однолітками, товаришами, дорослими.

Показником поведінкового критерію є дії та вчинки, що демонструють виявлення морально-етичних почуттів (товариськості, доброти, справедливості та ін.); вміння контролювати та коригувати власну поведінку відповідно до моральноетичних цінностей.

Використання емпіричних методів дослідження: анкетування, інтерв’ю, бесіди, спостереження за виховним процесом, позаурочною діяльністю з метою визначення індивідуально-особистісних особливостей учнів – дало змогу визначити рівні вихованості морально-етичних почуттів: початковий, середній, високий.

Початковий рівень вихованості морально-етичних почуттів характеризується:

– нестійким емоційним тоном почуттів, ситуативністю емоцій;

– слабкою обізнаністю зі змістом казок, оповідань та виконавським (репродуктивним) ставленням до них;

– нестабільністю емоційних станів, відсутністю стійких морально-етичних почуттів.

Середній рівень характеризується:

– наявністю достатнього емоційного тону почуттів, ситуативних емоцій;

– фрагментарним творчим ставленням щодо опрацювання і відтворення творів В. Сухомлинського;

– розумінням їх змісту, розкриттям ідейно-художньої та морально-етичної сили образів твору;

– стабільністю емоційно-почуттєвих станів; здатністю керуватися моральноетичними почуттями у власній життєдіяльності.

Для високого рівня вихованості морально-етичних почуттів характерним є:

– інтенсивний емоційний тон почуттів і ситуативних емоцій;

– знання змісту казок, оповідань;

– життєрадісні емоційно-почуттєві стани (настрої), які виникають перед сприйманням творів.

Нами були проведені бесіди з учителями початкових класів та батьками молодших школярів. Виявлено, що розуміння актуальності проблеми виховання морально-етичних почуттів є недостатнім. Здебільшого, зусилля спрямовуються на розвиток техніки читання, засвоєння учнями змісту прочитаного, розширення їх світогляду. Спостереження за навчально-виховним процесом, позаурочною діяльністю показали, що твори В. Сухомлинського часто використовуються в роботі з молодшими школярами, однак відсутні намагання розкрити емоційнопочуттєвий світ героїв твору, охарактеризувати їх почуття. Питання щодо сюжету мають репродуктивний характер і спрямовані на встановлення причиннонаслідкових зв’язків. У цілому морально-етичне виховання має фрагментарний характер.

Проведення анкетування, інтерв’ю, спостереження за вивченням оповідань, казок В. Сухомлинського, поданих у підручниках для читання та в позаурочній діяльності дало нам змогу зібрати первинний матеріал щодо стану вихованості морально-етичних почуттів учнів за допомогою творів В. Сухомлинського.

Для виявлення рівнів виховання морально-етичних почуттів за когнітивним критерієм учням пропонували серед інших і такі питання анкет: Як Ви ставитесь до творів В. Сухомлинського? Які почуття виховують твори В. Сухомлинського? Як ти розумієш поняття „добро, „допомога, „любов, „дружба, „терпимість, „співчуттях? Що значить бути дружелюбною, працелюбною людиною?

За мотиваційно-емоційним критерієм нас цікавили відповіді дітей на такі питання: Чи прагнете ви брати приклад з головного героя прочитаного твору? Які почуття виховують твори В. Сухомлинського? Про які почуття йдеться в творі „Сьома дочка? Яке людське почуття ви цінуєте найбільше? Чи є у вас друзі? Чому ви дружите саме з ними? Що ви відчуваєте, коли ваш друг отримав негативну оцінку? Що ви відчуваєте, коли ваш друг отримав позитивну оцінку?

За поведінковим критерієм діти відповідали на такі питання: Що автор хотів сказати в творі В. Сухомлинського „Горбатенька дівчинка? Що є „Найдорожчою знахідкою в творі „Не загубив, а зайшов? Яка головна ідея оповідання В.

Сухомлинського „Соловей і жук?

Разом з тим дітям пропонувались завдання тестового характеру. Наприклад:

Коли тебе ображають:

а) ти ображаєш у відповідь;

б) ти намагаєшся уникнути цього.

Друг тобі зробив щось погане:

а) ти мстиш йому;

б) ти намагаєшся порозумітися з ним.

Хтось кривдить слабкого, чи вважаєш ти, що це зла, жорстока людина?

а) так;

б) ні.

Якщо тебе сварять батьки:

а) я ображаюсь на них;

б) намагаюся зрозуміти свою провину.

Батько просить тебе допомогти скопати город:

а) залюбки допоможу;

б) я відмовлюся.

Мати прийшла стомлена з роботи, що ти будеш робити?

а) допоможу їй;

б) буду займатися своїми справами.

Ви посварилися з другом, як ти вчиниш?

а) ображуся і товаришувати більше не буду;

б) виявлю причину сварки і мирно поговорю.

Учням було запропоновано дати відповіді на запитання анкет з метою виявлення рівня обізнаності молодших школярів з творами В. Сухомлинського та ставлення до них. Анкети розроблені таким чином, що виявляють не лише рівень знань творів В. Сухомлинського, але й відображають ставлення дітей до них.

Як правило, учні з високим рівнем обізнаності з творами В. Сухомлинського висловлювали стійке позитивне ставлення до оповідань та казок та бажання поглиблювати свої знання, а учні з низьким рівнем знань не прагнули до їх опрацювання.

На основі варіантів відповідей учнів рівні обізнаності школярів з творами В. Сухомлинського і ставленням до них, ми визначили те, що на високому рівні обізнаності молодших школярів з оповіданнями, казками В. Сухомлинського та ставлення до них перебуває в середньому 21,1 % і в експериментальній групі, і в контрольній; на середньому в експериментальній групі – 52,6 %, а в контрольній – 47,3 %; на початковому – 26,3 % в експериментальній групі, а в контрольній – 31,6 %. Тобто більшість дітей перебуває на середньому та початковому рівні.

Виконуючи тестові завдання діти як в експериментальному, так і в контрольному класах давали повні відповіді на деякі питання, що позначало їх високий рівень обізнаності й позитивне ставлення до творів В. Сухомлинського;

деякі давали неповні й неточні відповіді – це характеризувало їх середній рівень обізнаності й нейтральне ставлення; дехто взагалі не міг відповісти на певні питання, що вказувало на їх низький рівень обізнаності й негативне ставлення до оповідань.

Відповідаючи на завдання для визначення поведінкового критерію, на питання „До вас в клас привели дівчинку з фізичними вадами, як ви будете себе з нею поводити? половина класу відповіла, що „потоваришую і буду допомагати їй, а інша половина класу – „буду уникати знайомства з нею. На питання „Мати прийшла стомлена з роботи, що ти будеш робити? всі учні вибрали варіант відповіді „а, тобто „допоможу їй – це вказує, що діти співчувають своїм рідним.

Але на запитання „Друг зробив тобі щось погане, як вчиниш ти? багато дітей відповіли, що будуть йому мстити.

Проаналізувавши відповіді учнів на завдання за поведінковим критерієм, ми прийшли до висновку, що позитивне ставлення молодших школярів до творів В. Сухомлинського висловлюють в середньому 47,3 % в експериментальній групі, а в контрольній – 42,1 %; нейтральне ставлення в експериментальній групі – 42,1 %, як і в контрольній; негативне – 10,6 % в експериментальній групі, а в контрольній – 15,8 %. Тобто більшість дітей висловлює позитивне й негативне ставлення.

За допомогою творів В. Сухомлинського ми визначили показники рівнів вихованості морально-етичних почуттів учнів у двох третіх класах.

Загалом, за когнітивним критерієм в експериментальному класі на початковому рівні знаходиться 5 учнів, що на одного учня менше, ніж у контрольному; на середньому рівні в експериментальному класі знаходиться 10 учнів, що на одного учня більше, ніж у контрольному; на високому рівні знаходиться 4 учні як в експериментальному, так і в контрольному класах.

За мотиваційно-емоційним критерієм негативне ставлення висловлює 2 учні в експериментальному класі, що на одного учня менше, ніж у контрольному;

нейтральне ставлення висловлюють 10 учнів і в експериментальному, і в контрольному класі; позитивне ставлення в експериментальному класі висловлюють 7 учнів, що на одного менше, ніж у контрольному.

У середньому, за поведінковим критерієм негативне ставлення висловлюють 2 учні в експериментальному класі і 3 – в контрольному; нейтральне ставлення в 10 учнів і експериментального класу, і контрольного; позитивне ставлення висловлюють 9 учнів експериментального класу та 8 – контрольного.

В загальному підсумку в експериментальному класі знаходяться на початковому рівні і висловлюють негативне ставлення до творів В. Сухомлинського 15,8 %; на середньому рівні і висловлюють нейтральне ставлення 49,1 %; на високому рівні і висловлюють позитивне ставлення 35,1 % учнів.

За такими ж підрахунками, в контрольному класі знаходяться на початковому рівні і висловлюють негативне ставлення до творів В. Сухомлинського в середньому 21,1%; на середньому рівні і висловлюють нейтральне ставлення 47,3%; на високому рівні і висловлюють позитивне ставлення 31,6%. Тобто рівні вихованості морально-етичних почуттів як в експериментальному, так і в контрольному класах суттєво не відрізняються.

Висновки. Таким чином, встановлено, що реальний стан сформованості деяких морально-етичних почуттів (доброти, терпеливості, гумору, працелюбності, справедливості, милосердя) на засадах творів В. Сухомлинського характеризується складністю та суперечливістю.

Отже, завдання морально-етичного виховання молодших школярів за допомогою творів В. Сухомлинського, недостатньо усвідомлюється учителями і батьками. Сучасна практика шкільного виховання потребує використання спеціальної методики виховання морально-етичних почуттів за допомогою творів В. Сухомлинського.

Резюме. У статті описано рівні вихованості морально-етичних почуттів молодших школярів за творами В. Сухомлинського, виділено когнітивний, мотиваційно-емоційний та поведінковий критерії, до кожного з них визначено показники.

Ключові слова: рівні, критерії, показники, морально-етичні почуття.

Резюме. В статье описаны уровни воспитанности морально-этических чувств младших школьников за произведениями В. Сухомлинского, выделены когнитивный, мотивационно-эмоциональный и поведенческий критерии, к каждому из них определены показатели.

Ключевые слова: уровни, критерии, показатели, морально-этические чувства.

Summary. This article describes the levels of politeness ethical feelings for younger students works V. Sukhomlinsky marked cognitive, motivational and emotional and behavioral criteria for each of these indicators are defined.

Keywords: levels, criteria, indicators, moral and ethical feelings.

Список використаних джерел:

1. Пархета Л.П. Виразне читання в практицi В.О. Сухомлинського // Л.П. Пархета. – Педагогiка и психологiя. – 2001. – 3 – 4. – с. 233 – 237.

2. Савченко О. Вихователь має знати i розумiти свiт дитинства. // О. Савченко. – Початкова школа.

– 2008. – 4. – с. 1 – 4.

3. Савченко О.Я. Читанка: Пiдручник для 2 кл. Ч. I. – К.: Освiта, 2002. – 126 с.

4. Українська дитяча лiтература: Хрестоматiя / Вступна ст. та упорядкув. Л.П. Козачок. – К.: Вища школа, 2002. – 519 с.

–  –  –

Постановка проблеми. Перехід системи вищої педагогічної освіти на нові освітні стандарти показав, що студенти не готові до професійної діяльності в рамках запропонованих вимог. Змінилися вимоги, прописані в нормативних документах сфери освіти і пред'являються з боку роботодавців до процесу підготовки майбутнього вчителя, а, отже, і до його професійно-особистісним якостям і вмінням. У цьому зв'язку виникає проблема організації підготовки майбутнього вчителя, який, буде успішно набувати професійні знання та навички та творчо використовувати їх на практиці.

Проблема підготовки майбутнього вчителя початкових класів не є новою.

Їй присвячені десятки наукових досліджень з використанням різноманітних концептуальних підходів. Однак саме методики з проблеми підготовки майбутніх вчителів в зазначеному нами аспекті ще не достатньо впроваджуються. Найчастіше використовують загальну методику підготовки майбутнього вчителя, не роблячи особливого акценту на предметі вивчення. Конкретна ж методика включає задум досвіду, спеціальне забезпечення, особливі зміст, прийоми та методи. Суттєвим є визначення стану проблеми на сучасному етапі розвитку вищої освіти та розроблення методики, яка ураховуючи отримані результати, сприяє підвищенню рівня професійної підготовки студентів. Отже, вирішення проблеми вимагає розробки спеціальної методики, що спирається на більш ефективні та оптимальні методи, форми, концепції, технології; включає адекватну систему оцінки професійної готовності студентів.

Аналіз дослідження проблеми. Підготовку майбутніх вчителів початкових класів до формування геометричної складової математичної компетентності у своїх працях розглядали: В. Аніщенко, Н.Бібік, Т. Байбара, М. Богданович, В. Бондар, В. Григор’єва, Т. Захарова, Н. Листопад, А.Маркова, Т.Маслова, О.Митник, А.Михайличенко, О.Овчарук, О. Онопрієнко, О. Полякова О.Пометун, Г. Селевко Г. Боровик, Н. Глузман, Л. Коваль, С. Раков, О. Савченко, Т. Семененко, С. Скворцова, А.Тихоненко, Л. Хоружа, А. Хуторський.

Методика організації експериментального дослідження широко розглядається у психолого-педагогічній літературі, зокрема у підручниках Ю. Бабанського, Г.Валєєва, Т. Корнілової, П. Підкасістого, І. Підласого, В.Сластьоніна, С. Смірнова, М. Фіцули та ін.

Мета даної статті – розробка та впровадження методики підготовки майбутніх вчителів до формування геометричної складової математичної компетентності.

Основні положення. На базі Євпаторійського інституту соціальних наук Республіканського вищого навчального закладу,,Кримський гуманітарний університет (м. Ялта) було проведено експеримент, в якому брало участь 39 студентів, що навчаються по спеціальності,,Початкова освіта. Метою експериментального дослідження був моніторінг підготовки майбутніх вчителів до формування геометричної складової математичної компетентності.

Враховуючи загальні вимоги до проведення експериментальної роботи, спираючись на методологічну базу нашого дослідження, що лежить в основі підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку математичних здібностей молодших школярів, а також орієнтуючись на мету нашого дослідження, ми розробили план експериментальної роботи, спрямований на перевірку початкового рівня готовності майбутніх вчителів до формування геометричної складової математичної компетентності [1, с.30].

Експеримент складається з трьох етапів:

1 етап (констатувальний) – діагностика сформованості готовності майбутніх вчителів до формування геометричної складової математичної компетентності у учнів початкової школи;

2 етап (формувальний) – реалізація методики, яка направлена на підготовку фахівців до формування геометричної складової математичної компетентності у молодших школярів;

3 етап (контрольний) – аналіз результатів дослідження.

Мета констатувального етапу експерименту – виявлення початкового рівня підготовки студентів до формування геометричної складової математичної компетентності у молодших школярів.

Завдання констатувального етапу експерименту:

1) визначити критерії, показники та рівні підготовки майбутнього вчителя початкових класів до професійної діяльності згідно мети дослідження;

2) підібрати діагностичний матеріал та обладнання;

3) оцінити початковий рівень сформованості підготовки студентів до професіональної діяльності.

В якості критеріїв і показників готовності майбутніх вчителів початкових класів виступають:

1. Мотиваційний: сукупність ціннісних орієнтацій, соціальних установок, потреб, інтересів, складових основи мотивів – все те, що характеризує спрямованість особистості. У мотиваційний компонент включаються мотиви професійної діяльності, направленість на засвоєння знань і саморозвиток. Для успішності здійснення діяльності у галузі математики необхідні інтерес до предмету викладання, прагнення до збагачення математичними знаннями і уміннями. Таким чином, мотиваційний компонент потребу в засвоєнні та вдалим викладанням математичних знань і ціннісних орієнтацій у даній предметній області.

2. Змістовий: сукупність спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для професійної діяльності, які сприяють підвищенню якості і результатів математичної освіти.

3. Операційно – діяльнісний забезпечує оволодіння і подальше застосування студентами професійних базових і предметних компетенцій: здатність застосовувати математичні знання, уміння, навики, досвід діяльності для вирішення практично зорієнтованих завдань.

4. Рефлексійний: система знань, умінь і дій студентів, що дозволяють їм усвідомити і оцінити ступінь сформованості у них математичної культури та успішності діяльності з її формування. Це, в свою чергу, має сприяти формуванню пізнавальної активності і пізнавальної самостійності студентів і забезпечувати їм якнайшвидше розвиток по індивідуальної траєкторії; усвідомлення, оцінка студентом своїх знань, умінь, результатів діяльності, самосвідомість, самоконтроль, самооцінка.

Оцінка кожного із поданих критеріїв співвідносилась з рівнем сформованості підготовленості студентів до формування геометричної складової математичної компетентності у молодших школярів на уроках математики: початковий, середній та високий.

Неодмінною умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематична, своєчасна діагностика. Саме за допомогою діагностики викладач може з більшою впевненістю підійти до корекційної роботи, до виправлення виявлених недоліків, їх компенсенування та усунення [1].

В наш час актуальна проблема розробки та створення бланку завдань, спрямованих на діагностику рівня підготовки випускників вищих навчальних закладів до професійної діяльності, що включає як загально предметні (організаційні, комунікативні, пізнавальні, інформаційні) та предметні компетенції, а також їх прояву в здатності демонструвати предметні знання, вміння, навички і особистісні якості у новій практиці, тобто в незнайомих, нестандартних, прикладних ситуаціях.

Основна вимога при діагностуванні студентів – це використання декількох методик і методів дослідження для винесення остаточного результату.

Для виявлення рівня підготовки майбутніх вчителів до формування геометричної складової математичної компетентності дітей молодшого шкільного віку використовувались такі діагностичні методи:

– планомірне систематичне педагогічне спостереження за поведінкою студентів під час лекцій, семінарів, практичних занять та у позавузовській діяльності, яка дозволяє виявити прояви рефлексійного, діяльнісного критеріїв;

– анкетування студентів для виявлення рівня сформованості мотиваційного критерію;

– тестування для виявлення, переважно, рівня сформованості змістового, а також операційно-діяльнісного критеріїв;

– самостійна робота, пошук та добір необхідної інформації, самоконтроль, який забезпечує самостійну перевірку повноти та якості знань кожного студента, що дозволяє констатувати рівень сформованості операційно-діяльнісного та рефлексійного критерію.

У процесі виявлення початкового рівня сформованості мотиваційного критерію нами використовувався наступний діагностичний матеріал:

модифікована методика, розроблена на основі опитувальника А. А. Реан і В.А. Якуніна. Студентам пропонується оцінити за 5-бальною шкалою наведені мотиви діяльності за значимістю: 1 бал відповідає мінімальній значущості мотиву, 5 балів – максимальній. Згідно нашої теми дослідження найбільший інтерес представляють професійні мотиви, мотиви творчої самореалізації, навчальнопізнавальні мотиви, мотиви значущості вивчення геометричної складової математичної компетентності [2].

З метою виявлення змістового критерію нами використовувалось тестування:

студент обирає одну відповідь серед трьох запропонованих. Правильних відповідей може бути декілька. За кожну правильну відповідь з одного питання студент має можливість отримати 1 бал. Далі проводять підсумок отриманих результатів.

Максимальна кількість балів становить 15 балів.

Для визначення рівня сформованості операційно-діяльнісного критерію підготовки майбутнього вчителя початкових класів студентам була запропонована самостійна робота, яка складалася з 6 завдань. Останнє завдання мало творчий характер, виконання якого сприяло розкриттю творчого потенціалу студента.

Для виявлення рівня сформованості рефлексійного критерію підготовки майбутнього педагога було проведено аналіз продуктів їх діяльності, зокрема, складання плану - конспекту з формування геометричної складової математичної компетентності у молодших школярів, опитування, алгоритм самоаналізу уроку.

Аналіз результатів анкетування показав, що переважна більшість (56,5%) з числа що взяли участь в дослідженні має середній рівень мотивації до професійної діяльності з питання формування геометричної складової математичної компетентності. Ця група студентів проявляє інтерес до вивчення геометричного матеріалу, завданням практичного характеру,але особливого розуміння щодо значущості геометрії вони не проявляють. Натомість високий рівень показали 20,5 відсотки опрошуваних: стійке прагнення вирішувати завдання геометричного змісту, розуміння нерозривності з життям та наявній можливості сприяти розвитку творчості як вчителя, так і учня.

Виходячи з отриманих результатів, у більшості студентів виникли труднощі при відповіді на запитання типу,,У якому класі вивчається таке геометричне поняття як... Слід зазначити, що не всі студенти розуміють універсальність вивчення геометричного матеріалу: формування не тільки математичної, а й ключових компетенцій.

Програма формувального етапу експерименту включає розробку лекцій, семінарських та практичних занять з обраної теми дослідження. Мета лекцій полягає в розкриті сутність геометричної пропедевтики, її змісті у початковій школі, розгляданні процесу формування геометричних понять. В процесі семінарських занять студенти аналізують програму, що стосується геометричного матеріалу, демонструють практичність вивчення геометрії, складають конспекти уроків та моделюють їх, вчаться оцінювати не тільки свою діяльність, але й діяльність товаришів; вчаться складати власні завдання на склад формування певної компетенції, удосконалюють навички роботи з літературою, складаючи бібліографічний список за темою дослідження. Все це у сукупності сприяє творчому розвитку студентів, критичності їх мислення, формуванні уміння аналізувати подану інформацію.

Для майбутнього вчителя важливим є вміння адекватно оцінювати свою діяльність. Рефлексивні процеси у професійній діяльності вчителя проявляються і в ситуації безпосередньої взаємодії з учнями, і в процесі проектування і конструювання їм навчальної діяльності, а також на етапі самоаналізу і самооцінки власної діяльності, самого себе як суб’єкта [3]. Тому рефлексійному критерію надається особливе значення. Більшість студентів (48,7%) досліджуваних мають середній рівень з даного критерію:адекватна оцінка своєї діяльності, знаходження та виправлення наявних помилок, прагнення до самоудосконалення.

Низький рівень продемонстрували 38,5 % студентів:

самооцінка у більшості випадків адекватна, але не бачать недоліки своєї роботи, не говорячи вже про їх виправлення, діють за відомими алгоритмами, вже існуючими набутками професійної сфери, не прагнуть підвищувати свій професійний рівень або несуттєве покращення ситуації за умов допомоги викладача.

Згідно з отриманими результатами формувального етапу експерименту показники початкового рівня підвищились порівняно зі змістовим критерієм, однак більшість студентів має середній рівень. Завдання типу,,Підготуйте моделювання фрагменту уроку на склад формування компетенції,,будувати відрізок та визначати його довжину” викликало певні проблеми, що стосуються самої реалізації уроку на практиці. Не всі студенти усвідомлюють доцільність роз’яснення понять,,крапка”,,,пряма лінія”,,,1 сантиметр”, адже саме без цього базису неможливе повноцінне оволодіння молодшими школярами математичною компетентністю.

Висновки. Питання стосовно підготовки майбутнього вчителя до формування геометричної складової математичної компетентності молодших школярів є досить новим, тому й актуальним у просторі сучасної освіти. Однак, спеціальної методики щодо підготовки фахівців з поданої проблеми не існує, тому її розробка та впровадження мають суттєве значення в освітньому просторі вищої школи. У практиці все більше виявляється протиріччя між вимогами сучасної системи освіти до майбутнього фахівця та станом теоретичної розробленості цієї проблеми. Саме тому спираючись на існуючі набутки з означеної проблеми (статті, методичні посібники, підручники,) доцільним є розроблення та упровадження власної методичної системи і апробування її в порядку педагогічного експерименту.

Резюме. В статье определены критерии и уровни методической подготовки учителей, описаны результаты эксперентального исследования.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, методика, критерии, эксперимент.

Резюме. У статті визначено критерії та рівні методичної підготовки вчителів, описані результати експерентального дослідження.

Ключові слова: професійна підготовка, методика, критерії, експеримент.

Summary. The article defines the criteria and methodological levels of teacher training, describes the results of studies eksperentalnogo.

Key words: training, methodology, criteria, experiment.

Список використаних джерел:

1. Валеев Г.Х. Методология и методы психолого-педагогических исследований: Учебное пособие для студентов 3–5-х курсов педагогических вузов по специальности «031000 – Педагогика и психология».–– Стерлитамак : Стерлитамак. гос. пед. ин-т, 2002. – 134 с.

2. Методика для диагностики учебной мотивации студентов // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://vsetesti.ru/441/

3. Романова М.В. Профессиональная рефлексия студентов педагогов-психологов:

методологический аспект// [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.science-education.ru/102Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. / З.Н. Курлянд, П24 Р.І. Хмелюк, А.В. Семенова та їн.; За ред. З.Н, Курлянд, – 2-ге вид., перероб, і доп. – К.: Знання, 2005. – 399 с.

–  –  –

Постановка проблеми. Проблема толерантності є предметом вивчення філософії, соціології, психології, етнографії, історії, релігієзнавства, культурології та інших наук. Для педагогіки вона набула особливого значення в останні десятиріччя в умовах гуманістичного виховання.

У сучасному соціумі значення толерантності дуже зросло, що обумовлене цілою низкою чинників. В умовах безпрецедентної озброєності людства фактом стало усвідомлення того, що кінцева не лише окрема людина, але й людство в цілому. Толерантність у цій ситуації, – умова біологічного виживання людства, а, в ширшому контексті, – всього живого на планеті.

Реалізація на практиці провідних ідей педагогіки толерантності багато в чому залежить від зусиль спеціально підготовлених вчителів до виховання толерантності у школярів. У зв’язку з цим з’являється необхідність у визначенні системи підготовки педагогів до організації означеного процесу.

Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз наявних джерел з проблеми показує, що дослідження в галузі професійної педагогіки значно відстають від вивчення питань виховання толерантності та педагогічних аспектів її формування.

Загальні положення сучасних підходів до виховання толерантності у школярів і ролі в цьому процесі особистісної позиції педагога відображені в дослідженнях Л. В. Байбородова, А. М. Байбакова, З. Т. Гасанова, Р. Х. Зозулиної, О. В. Матвєєвої, Б. Е. Ріердон, М. І. Рожкова, П. В. Степанова, В. В. Шалина та ін.

Ідеї підготовки студентів і педагогів на основі діяльнісного та ціннісного підходів до виховання культури міжнаціонального спілкування розглядалися Ю. А. Ахроровою, Ф. Т. Кущетеровою, О. В. Матвєєвою, Л. В. Метелицею, Л.В. Шиповською.

Концептуальні підходи до підготовки студентів і педагогів для виховання толерантності у дітей розкривають С. А. Герасимов, Д. В. Зінов’єв, Р. Х. Нургалієв.

Ідеї виховання у студентів, у тому числі і в майбутніх педагогів, толерантності як особистісно та професійно значущої якості простежуються у Г. В. Безюлевої, П. Ф. Комогорова, В. П. Комарова, О. В. Лешер, Г. М. Шеламова та ін.

Мета статті - характеристика основних форм і методів організації процесу підготовки майбутніх педагогів до виховання толерантності в молодших школярів.

Виклад основного матеріалу. Відзначимо, що ефективність організації підготовки студентів до виховання толерантності у молодших школярів багато в чому обумовлює вибір форм, методів і технологій навчання.

Під формою організації навчання в педагогічній науці розуміється зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя і учня, здійснювані в певному порядку і режимі [4].

Методами організації навчання традиційно вважають систему послідовних взаємопов’язаних дій учителя й учня, що забезпечують засвоєння змісту освіти.

Необхідно відзначити, що при організації на практиці методів і форм навчання спостерігається їх взаємозв’язок і взаємозумовленість.

Розглянемо найбільш продуктивні в організації підготовки майбутніх педагогів до виховання толерантності в молодших школярів форми і методи [1].

Лекція – форма навчання, що дозволяє в системі підготовки до виховання толерантності познайомити студентів з основними науково-теоретичними положеннями педагогіки толерантності, з проблемою толерантності в суспільстві.

При організації навчання основ виховання толерантності можуть використовуватися різні види лекцій.

Вступна лекція пропонує короткий огляд курсу, досягнень у цій сфері, виклад основних принципів педагогіки толерантності, організацію студентського визначення мети (наприклад, при проведенні перших занять з курсу „Педагогіка толерантності).

Лекція проблемного типу служить меті мотивування студентів до наукового пошуку і формує вміння дослідницької діяльності. Наприклад, в курсі „Основи педагогічної майстерності можлива лекція із заявою проблеми: „Чи повинен вчитель бути толерантним до інтолерантності учня?, що припускає мінідискусію, поставку гіпотези, визначення можливих способів вирішення проблеми.

• Бінарна лекція проводиться у формі діалогу двох лекторів: педагога зі студентами-старшокурсниками, учасниками дослідницької групи з викладачами вищого навчального закладу. Так, значущою може виявитися бінарна лекція, проведена викладачами історії та педагогіки при вивченні теми „Етнічні спільності в рамках курсу „Народознавтво; де розкриваються питання етнічної самосвідомості, міжнаціональної толерантності.

• Лекція-конференція відрізняється науково-практичною спрямованістю, заздалегідь поставленою проблемою і системою доповідей тривалістю 5-10 хвилин.

Даний вид лекції може широко застосовуватися при вивченні курсу „Педагогіка толерантності. Дані лекції формують досвід мікровикладання, дозволяють побачити зразок професійної лекторської діяльності своїх однокурсників або старшокурсників, долучитися до науково-дослідної діяльності.

У практиці підготовки майбутніх учителів до виховання толерантності в молодших школярів раціонально використовувати семінар як форму організації навчання, що здатна формувати переконання студентів на основі отриманої ними на лекції чи в ході самостійної роботи інформаційної бази.

Основними проблемами проведення семінару з питань толерантності, виховання толерантності є необхідність мотивування студентів на висловлення своєї позиції, своєї думки з обговорюваних питань і необхідність формування культури виступу, діалогу, ділової співпраці в умовах толерантної взаємодії на заняттях.

Насамперед вид семінару визначається навчальними цілями.

Зупинимося докладніше на найбільш ефективних видах евристичних семінарів, що дозволяють студентам створити особисті освітні продукти на основі власної діяльності [2].

Семінар генерації ідей – один з видів евристичних семінарів, на якому генерація ідей здійснюється в парах (генератор і організатор). Генератор викладає весь матеріал з означеної проблеми, організатор задає питання з теми генератору, фіксує основні відповіді та отримані в ході обговорення теми результати. Потім педагог спілкується з парою за наступним алгоритмом: блок-схема за матеріалом, знання термінології, обговорення спірних питань. Далі пари відбирають інформацію, з якою потім виступають перед іншими студентами.

Рефлексивний семінар – один з видів евристичних семінарів, на якому обговорюються результати минулих занять, аналізуються способи освітньої діяльності студентів і особливості отриманої інформації. Можна проводити рефлексивний семінар традиційно після низки занять, на яких частково розглядалися проблеми виховання толерантності. При цьому студенти повинні об’єднатися в мікрогрупи і коротко висловлювати свою думку з певних питань. З числа студентів вибирається координатор семінару, який спільно з лідерами груп фіксує узагальнені результати рефлексії студентів і педагога. Потім у колективі обговорюються провідні проблеми, які намітилися в процесі індивідуальних і групових виступів.

Ділова гра – форма організації навчального заняття, що формує вміння вирішувати виробничі, навчальні та дослідницькі завдання, пов’язані з проблемою.

Практикум – форма організації навчального заняття, покликана сформувати або розвинути у студентів окремі практичні вміння, актуалізувати наявний досвід, створити умови для осмислення теоретичної інформації, узагальнити і систематизувати знання з теми.

При організації практикумів студенти самостійно виконують практичні та лабораторні роботи.

На практикумах з „Педагогіки толерантності студенти можуть вирішувати педагогічні ситуації, виконувати практичного роду вправи, розроблювати рекомендації щодо вирішення практичних завдань у сфері виховання толерантності. При цьому для виконання того чи іншого практичного завдання студенти об’єднуються в пари або мікрогрупи, що створює умови для навчальнодослідницького і творчого діалогу та співпраці.

Конференція – форма організації навчального заняття, що наближає навчання до наукових видів діяльності. Ефективність організації даної форми обумовлює дотримання ряду методичних вимог: самостійний вибір студентами теми виступу, проведення конференції в певний час і у відповідній аудиторії, регламент на виступи.

Тренінг – форма організації навчання, що дозволяє розвинути толерантність, сформувати окремі компетенції, комунікативно-діяльнісний компонент підготовки, якості і властивості особистості, співвідносні з толерантністю.

Для ефективного проведення тренінгу слід враховувати такі вимоги:

наявність чіткої програми тренінгових занять та плану тренінгу, дотримання структури тренінгу (розминка, основний зміст, рефлексія), тривалість тренінгу максимум – 1 година 20 хвилин, окреме приміщення, психологічна компетентність ведучого.

Слід особливо підкреслити, що ефективність і продуктивність використання певних форм навчання у процесі підготовки студентів до виховання толерантності в молодших школярів залежить від педагогічно грамотно обраних організованих методів навчання [3].

У процесі підготовки майбутніх вчителів до виховання толерантності у молодших школярів ми пропонуємо приділяти особливу увагу використанню дискусій і бесід, тому що правильно організовані дані методи навчання є гідною школою толерантності і формують уміння толерантного спілкування, надаючи виховне значення, коригують поведінку майбутнього педагога.

Разом з тим, у системі підготовки студентів до виховання толерантності бесіду і дискусію пропонуємо застосовувати і з діагностичною метою. Дані методи дозволяють визначити особливості характеру, рівень вихованості в цілому і окремих значущих якостей, толерантності, підготовленості до зазначеного виду діяльності.

Відеометод – один з ефективних методів наочного сприйняття матеріалу й екранного інформування, використовуваний не тільки для передачі знань, але й для їх контролю, закріплення, повторення, узагальнення, систематизації, отже, успішно виконує всі дидактичні функції. Використання відеометоду надає більш повну і достовірну інформацію з теми, підвищує роль наочності в навчальному процесі, задовольняє інтереси й запити учнів, звільняє педагога від технічної роботи з контролю і корекції знань, умінь і навичок, дозволяє організувати повний, систематичний і об’єктивний контроль.

Серед факторів ефективності цього методу визначаються чіткість і продуманість використання (мета методу, логіка включення в навчальний процес, питання, аналіз і т.д.), організація демонстрації (організація простору, установка на перегляд і подальшу аналітичну діяльність та ін.), рефлексія після перегляду.

Пізнавальні (дидактичні) ігри – спеціально створені ситуації, що моделюють реальність, з яких учням пропонується знайти вихід, які стимулюють пізнавальний процес. Існують різновиди пізнавальних ігор, основними завданнями яких є: відтворення певної якості (симуляційні ігри), відпрацювання способів вирішення проблеми (метод гри й інсценування).

Традиційно симуляційні ігри в процесі підготовки майбутніх педагогів до виховання толерантності застосовуються в ситуаціях, коли необхідно долучити студентів до багатоаспектного аналізу педагогічної ситуації, що раніше діяла як реальна.

Метод інсценування пропонує програвання підготовлених мізансцен, що приймають форму діалогу, дискусії і т.п. Як правило, на відміну від організації стимуляційних ігор інсценуванню передує велика підготовча робота (планування, продумування учасниками змісту сцени, розподіл ролей), далі йде програвання і аналіз того, що відбулося.

У зв’язку з тим, що професійна діяльність педагога при вихованні толерантності у молодших школярів пов’язана з творчістю, моделюванням, проектуванням, постійним дослідженням, роздумом, в системі підготовки студентів до даної роботи необхідно віддавати перевагу евристичним методам навчання, які дозволять студентам самостійно здобувати знання, відкривати істину за рахунок особистих роздумів, власної діяльності. Класифікація евристичних методів навчання за A.B. Хуторським представлена такими класифікаційними групами: когнітивними, креативними, оргдіяльнісними [5].

Серед факторів, що забезпечують ефективність когнітивних методів навчання, найбільш важливими є обґрунтованість їх застосування в певній навчальній ситуації, наявність у студентів первинних знань про досліджуване явище чи об’єкт, грамотне пояснення педагогом алгоритму виконання дії.

Метод емпатії – спосіб „занурення в стан іншого об’єкта. На заняттях, присвячених розгляду проблем виховання толерантності, можна запропонувати студентам „вжитися в образ різних суб’єктів навколишньої дійсності. При цьому необхідно використовувати прийом ідентифікації – ототожнення себе з іншим, що передбачає проживання певною ситуації, в якій опиняється той чи інший суб’єкт, сприйняття і розуміння на чуттєвому рівні стану, емоцій суб’єкта.

Можна запропонувати студентам висловити відчуте в усній, письмовій, знаковій, малюнковій формі. Важливим при цьому є націленість дій студентів на аналіз можливих дій, вчинків суб’єктів, що опинилися в певній ситуації.

Метод конструювання правил – спосіб навчання, що дозволяє студентам самостійно (індивідуально або колективно) створити, „відкрити певні правила.

Наприклад, в процесі вивчення питання „Форми та методи виховання толерантності студентам можна запропонувати скласти правила ефективного застосування тієї чи іншої форми, методу.

У процесі підготовки майбутніх вчителів до виховання толерантності у молодших школярів, пропонуємо орієнтувати їх на створення особистого освітнього продукту, що досягається за допомогою креативних методів.

Умовами, що забезпечують ефективність застосування креативних методів навчання, є: орієнтація студентів на вільне самовираження, створення безпечної навчальної атмосфери (самооцінка освітнього продукту, конструктивна критика та ін.), доцільність і логіка використання методів у навчальному процесі.

„Мозковий штурм – спосіб навчання, що дозволяє зібрати якомога більше варіантів вирішення проблеми за допомогою відбору найкращої ідеї, колективного роздуму й обговорення. Можна використовувати даний метод при вивченні тем „Етнічні спільності (навчальна проблема: „Як примирити етнічні спільності) в курсі „Народознавство, „Проблема толерантності у відносинах батьків і дітей (навчальна проблема: „Як виховати толерантність до батьків у дітей і як батькам залишатися толерантними до своїх дітей) – у курсі „Педагогіка толерантності тощо.

Метод „Якби” – спосіб навчання, при якому студентам пропонується описати картину того, що станеться в разі зміни об’єкта, явища, процесу.

Зауважимо, що даний метод не тільки розвиває уяву, але й дозволяє студентам побачити закономірності явища, об’єкта, процесу, що вивчається. Так, студенти можуть розмірковувати над питаннями: що було б, якби всі завжди залишалися толерантними, якщо б у світі була одна релігія, якби навчали і виховували дітей, не враховуючи їх національні відмінності. Роздуми навіть на зовсім „утопічні питання мають своє значення: вони дозволяють акцентувати увагу на значущості розглянутої проблеми і складному процесі її вирішення.

Особливе місце в системі підготовки студентів до виховання толерантності займає група оргдіяльнісних евристичних методів навчання, покликаних розвинути низку важливих організаторських якостей майбутніх педагогів: вміння ставити мету, планувати, організовувати процес, аналізувати зовнішні зміни і власні результати та інтенсифікувати процес підготовки.

Метод учнівського цілепокладання – спосіб навчання, що дозволяє студенту самостійно (у низці випадків за допомогою педагога) побачити значимість досліджуваного матеріалу, визначити мету і завдання його вивчення, вибрати мету, скласти власні освітні завдання, сформулювати мету на основі рефлексії, співвіднести особисту мету з колективною.

Метод нормотворчості – метод навчання, що передбачає розробку студентами норм індивідуальної та колективної діяльності. При розгляді питання з теми „Можливості полікультурної освіти у вихованні толерантності молодших школярів студенти можуть розробити рекомендації з організації виховання толерантності, враховуючи потенціал полікультурного освітнього середовища свого регіону.

Висновки. Підготовка студентів до виховання толерантності у школярів являє собою процес поетапного формування у студентів ціннісного ставлення до толерантності, єдності установок на виховання толерантності та власної толерантної поведінки, інтеркультурної педагогічної компетентності;

компетентності в галузі виховання толерантності.

Педагогічних форм і методів з формування толерантності існує досить багато. Кожна педагогічна ситуація породжує новий метод чи форму організації, а кожен викладач використовує ті, які більш підходять в тій чи іншій ситуації.

Найбільша ефективність обраних форм і методів буде досягатися тоді, якщо використовувати їх взаємопов’язано між собою.

Резюме. У статті характеризуються основні форми і методи організації процесу підготовки майбутніх педагогів до виховання толерантності в молодших школярів.

Ключові слова: толерантність, виховання толерантності, підготовка педагога, форми організації підготовки, методи організації підготовки.

Резюме. В статье характеризуются основные формы и методы организации процесса подготовки будущих педагогов к воспитанию толерантности у младших школьников.

Ключевые слова: толерантность, воспитание толерантности, подготовка педагога, формы организации подготовки, методы организации подготовки.

Summary. The article characterized the basic forms and methods of the process of preparation of the future teachers to promote tolerance among younger schoolchildren’s.

Key words: tolerance, education tolerance, teacher training, forms of training, methods of training.

Список використаних джерел:

1. Гаврилова М.С. Методи, прийоми і технології у педагогіці ненасильства: Зб. наук. ст. і матеріалів XX Всерос. наук.-практ. конференції з проблем педагогіки ненасильства (СПб., 21.04.1999 р.) / М. С. Гаврилова, – Санкт-Петербург, 1999. – 328 с.

2. Герасимов С. О. Підготовка вчителя першого ступеня загальної освіти до виховання толерантності у дітей. Програма спецкурсу / С.О. Герасимов – Архангельск: ПГУ, 2003. – 55 с.

3. Погодина А. А. Підготовка майбутніх педагогів до виховання толерантності у школярів: дис.

канд. пед. наук. – Ярославль, 2006. – 281 с.

4. Рожков М.І., Байбородова Л.В. Теорія і методика виховання: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / М.І. Рожков, Л.В. Байбородова – М: Видавництво „ВЛАДОС – ПРЕС, 2004. – 384 с.

5. Хуторськой А. В. Сучасна дидактика./ А.В. Хуторськой. – СПб: Пітер, 2001. – 544 с.

–  –  –

Вступление. Дошкольный возраст обоснованно считается наиболее важным периодом в процессе формирования личности человека. В этом возрасте более интенсивно развиваются различные способности, формируются нравственные качества, вырабатываются черты характера. Именно в данном возрастном периоде закладывается и укрепляется фундамент здоровья и развития физических качеств, необходимых для эффективного участия ребенка в различных формах двигательной активности, что, в свою очередь, создает условия для активного и направленного формирования и развития психических функций и интеллектуальных способностей дошкольника.

Актуальность. Анализ состояния здоровья детей дошкольного возраста показывает, что за последнее десятилетие количество абсолютно здоровых детей снизилось с 23 до 15 % и увеличилось количество детей, имеющих хронические заболевания, с 16 до 17,3 %. В среднем на каждого дошкольника приходится не менее двух заболеваний в год. Приблизительно 20-27 % детей относится к категории часто и длительно болеющих. Почти 90 % детей дошкольного возраста имеют стандартные отклонения в строении опорно-двигательного аппарата нарушение осанки, плоскостопие, неравновесный мышечный тонус, слабость мышц брюшного пресса, неоптимальность соотношения статических и динамических движений. У 20-30 % детей старшего дошкольного возраста наблюдаются невротические проявления. По данным прогнозов, 85 % этих детей потенциальные больные сердечно-сосудистыми заболеваниями. Около 50 % детей нуждаются в психокоррекции и характеризуются серьезным психологическим неблагополучием. В подавляющем большинстве дети, начиная с дошкольного возраста, страдают дефицитом движений и сниженным иммунитетом.

Анализ литературных источников. В современной отечественной науке данное направление нашей статьи весьма ново и в то же время достаточно актуально. Значительный вклад в развитии здоровьесберегающего направления внесли И.И. Брехман, Ю.П. Лисицын, В.П. Петленко, Э.Н. Вайнер, Алямовская В.Г., Сократов Н.В., Кузнецова М.Н., Волошина Л. И др.

Основной материал. Здоровьесберегающие технологии в дошкольном образовании технологии, направленные на решение приоритетной задачи современного дошкольного образования – задачи сохранения, поддержания и обогащения здоровья субъектов педагогического процесса в детском саду: детей, педагогов и родителей. Цель здоровьесберегающих технологий в дошкольном образовании применительно к ребенку – обеспечение высокого уровня реального здоровья воспитаннику детского сада и воспитание валеологической культуры как совокупности осознанного отношения ребенка к здоровью и жизни человека, знаний о здоровье и умений оберегать, поддерживать и охранять его, валеологической компетентности, позволяющей дошкольнику самостоятельно и эффективно решать задачи здорового образа жизни и безопасного поведения, задачи, связанные с оказанием элементарной медицинской, психологической самопомощи и помощи. Применительно к взрослым – содействие становлению культуры здоровья, в том числе культуры профессионального 'здоровья воспитателей ДОУ и валеологическому просвещению родителей.

Виды здоровьесберегающих технологий в дошкольном образовании – классификация здоровьесберегающих технологий по доминированию целей и решаемых задач, а также ведущих средств здоровьесбережения и здоровьеобогащения субъектов педагогического процесса в детском саду. В связи с этим можно выделить следующие виды здоровьесберегающих технологий в дошкольном образовании: медико-профилактические; физкультурнооздоровительные; технологии обеспечения социально-психологического благополучия ребенка; здоровьесбережения и здоровьеобогащения педагогов дошкольного образования; валеологического просвещения родителей, здоровьесберегающие образовательные технологии в детском саду.

Медико-профилактические технологии в дошкольном образовании технологии, обеспечивающие сохранение и приумножение здоровья детей под руководством медицинского персонала ДОУ в соответствии с медицинскими требованиями и нормами, с использованием медицинских средств. К ним относятся следующие технологии: организация мониторинга здоровья дошкольников и разработка рекомендаций по оптимизации детского здоровья;

организация и контроль питания детей раннего и дошкольного возраста, физического развития дошкольников, закаливания; организация профилактических мероприятий в детском саду; организация контроля и помощь в обеспечении требований СанПиНов; организация здоровьесберегающей среды в ДОУ.

Физкультурно-оздоровительные технологии в дошкольном образовании – технологии, направленные на физическое развитие и укрепление здоровья ребенка:

развитие физических качеств, двигательной активности и становление физической культуры дошкольников, закаливание, дыхательная гимнастика, массаж и самомассаж, профилактика плоскостопия и формирование правильной осанки, оздоровительные процедуры в водной среде (бассейне) и на тренажерах, воспитание привычки к повседневной физической активности и заботе о здоровье и др. реализация этих технологий, как правило, осуществляется специалистами по физическому воспитанию и воспитателями ДОУ в условиях специально организованных форм оздоровительной работы. Отдельные приемы этих технологий широко используются педагогами дошкольного образования в разных формах организации педагогического процесса: на занятиях и прогулках, в режимные моменты и в свободной деятельности детей, в ходе педагогического взаимодействия взрослого с ребенком и др.

Здоровьесберегающие образовательные технологии в детском саду – это прежде всего технологии воспитания валеологической культуры или культуры здоровья дошкольников. Цель этих технологий - становление осознанного отношения ребнка к здоровью и жизни человека, накопление знаний о здоровье и развитие умения оберегать, поддерживать и сохранять его, обретение валеологической компетентности, позволяющей дошкольнику самостоятельно и эффективно решать задачи здорового образа жизни и безопасного поведения, задачи, связанные с оказанием элементарной медицинской, психологической самопомощи и помощи. В дошкольной педагогике к наиболее значимым видам технологий относятся технологии личностно-ориентированного воспитания и обучения дошкольников. Ведущий принцип таких технологий – учт личностных особенностей ребнка, индивидуальной логики его развития, учт детских интересов и предпочтений в содержании и видах деятельности в ходе воспитания и обучения. Пстроение педагогического процесса с ориентацией на личность ребнка закономерным образом содействует его благополучному существованию, а значит здоровью.

Технологии обеспечения социально-психологического благополучия ребнка

– технологии, обеспечивающие психическое и социальное здоровье ребнкадошкольника. Основная задача этих технологий обеспечение эмоциональной комфортности и позитивного психологического самочувствия ребнка в процессе общения со сверстниками и взрослыми в детском саду и семье, обеспечение социально-эмоционального благополучия дошкольника. Реализацией данных технологий занимается психолог посредством специально организованных встреч с детьми, а также воспитатель и специалисты дошкольного образования в текущем педагогическом процессе ДОУ. К этому виду технологий можно отнести технологии психологического и психолого-педагогического сопровождения развития ребнка в педагогическом процессе ДОУ.

Технологии здоровьесбережения и здоровьеобогащения педагогов дошкольного образования – технологии, направленные на развитие культуры здоровья педагогов детского сада, в том числе культуры профессионального здоровья, развитие потребности к здоровому образу жизни.

Задачи здоровьесбережения:

– сохранить здоровье детей;

– создать условия для их своевременного и полноценного психического развития;

– обеспечить каждому ребенку возможность радостно и содержательно прожить период дошкольного детства.

Проанализировав литературные источники, мы можем сделать следующие выводы:

1. здоровьесберегающие технологии направлены на всестороннее и гармоничное развитие дошкольников, помогают им компенсировать не достаток двигательной активности, снятию эмоционального и психологического перенапряжения, повышать и укреплять иммунитет детей;

2. здоровьесберегающие технологии в Дузе должны применять систематически, иметь разносторонний характер, учитывать возрастные особенности детей, климато-географические характеристики региона и т.д.

Резюме. В статье раскрыто значение здоровьесберегающих технологий в учебно-воспитательном процессе ДУЗа.

Ключевые слова: технологии, здоровьесберегающие технологии, ДУЗ, всестороннее развитие.

Резюме. У статті розкрито значення здоров'язберігаючих технологій у навчально-виховному процесі ДНЗ.

Ключові слова: технології, здоров'язберігаючих технологій, ДНЗ, всебічний розвиток.

Summary. In the article the importance of health-technologies in the educational process of СHE.

Keywords: technologies, technologies will, RMD, all-round development.

Список использованных источников:

1. Ахутина Т.В. Здоровьесберегающие технологии обучения: индивидуально-ориентированный подход // Школа здоровья. 2000. Т. 7. 2. С.21 – 28.

2. Ковалько В.И. Здоровьесберегающие технологии: школьник и компьютер: 1-4 классы. – М.:

ВАКО, 2007. – 182 с.

3. Кучма В.Р. Теория и практика гигиены детей и подростков на рубеже тысячелетий. – М. : Владос, 2001. – 242 с.

4. Кучма В.Р., Сердюковская Г.Н., Демин А.К. Руководство по гигиене и охране здоровья школьников. – М. : Владос, 2000. – 342 с.

5. Методические рекомендации: Здоровьесберегающие технологии в общеобразовательной школе:

методология анализа, формы, методы, опыт применения / Под ред. М.М. Безруких, В.Д. Сонькина. – М. :

Владос, 2002. – 192 с.

6. Назаренко Л.Д. Оздоровительные основы физических упражнений. – М. : Владос, 2002. – 424 с.

7. Педагогика и психология здоровья / Под ред. Н.К. Смирнова. – М. : АПКиПРО, 2003. – 192 с.

8. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие образовательные технологии в работе учителя и школы. – М. : АРКТИ, 2003. – 292 с.

9. Солдатченко С.С., Кащенко Г.Ф. и др. Ароматерапия. Профилактика и лечение заболеваний эфирными маслами. – Симферополь : Таврида, 1999. – 262 с.

10. Сухарев А.Г. Концепция укрепления здоровья детского и подросткового населения России // Школа здоровья. – 2000. –Т. 7. – 2. – С.29 – 34.

11. Ткачева В.И. Играем каждый день // Методические рекомендации. – Мн. : НИО, 2001. – 256 с.

–  –  –

Постановка проблемы.В Базовом компоненте дошкольного образования особое внимание уделяется логико-математическому развитию ребенка. Это выражается в качественных изменениях, которые происходят с развитием умения осуществлять математические и логические операции, а именно: классификацию, сериацию, измерения и вычисления. Овладение этими операциями оптимизирует общее развитие детей. Дошкольники должны проявлять инициативу, творчество, независимость, элементарную критичность, оптимизм, когда случаются трудности, настойчивость, умение доводить начатое до конца, брать на себя ответственность за допущенные ошибки.

Компетентностный подход, акцентирует внимание на компетентности формирующей совокупность взаимосвязанных качеств личности (знаний, умений, навыков, способов выполнения деятельности, опыта практического использования знаний и умений, характеристик мышления, обеспечивающих способность принимать эффективные решения, действовать рационально и т.д.), задаваемых по отношению к определенному кругу предметов и процессов, необходимых, что бы качественно и продуктивно действовать по отношению к ним.

Игра – это ведущий вид деятельности дошкольника. Главной ее задачей является развитие логического мышления, а именно умение устанавливать простейшие закономерности: порядок чередования фигур по цвету, форме, размеру. Широкое использование игровых ситуаций на занятиях по математике важно для пробуждения у дошкольников интереса к математическим знаниям, совершенствования познавательной деятельности, общего умственного развития.

Анализ последних исследований и публикаций по проблеме исследования.На сегодня проблема компетентносного подхода считается одной из актуальных, в связи с ее вхождением в современную систему образования, это отражено в работах (Н.Баглаева, В. Бочаровой, А. Зязюн, Л. Коваль, Е. Кононко, И. Костюк, В.Кузьменко, Г.Раратюк, Н.Кузьмина, С.Ракова, Ю. Триус и др.).Исследования по логико-математическому развитию рассматриваются в среднем и старшем дошкольном возрасте (Р. Атаханов, А. Брушлинский, Л. Виноградова, С. Давыдов, И. Дубровина, С. Калмыкова, А. Колмогоров, Ю. Колягин, С. Крутецкий, К. Рыбников, А. Хинчини др.). В этих исследованиях «математическое развитие» понимается как формирование математических знаний и умений у ребенка.

Изложение основного материала.Опыт обучения свидетельствует о том, что развитие логического мышления у дошкольников в наибольшей степени соответствует изучению начальной математики. Для математического стиля мышления характерны четкость, краткость, расчлененность, точность и логическая последовательность рассуждений, умение пользоваться символикой. В связи с этим, перестроено содержание обучения математике в школе и детском саду.

Естественно, что основой познания является чувственное восприятие, приобретенное из опыта и наблюдений. В процессе чувственного познания формируются представления – образы предметов, их признаков, отношений.

Базовый компонент, является нормативным документом дошкольного образования, в нем «за основные приоритеты рассматривает жизненная компетентность и морально-духовное развитие дошкольника», акцентируется внимание «на необходимости согласованности таких основных жизненных сил ребенка, как стремление к самовыражению, саморазвитию и самосохранению» [13, с. 43].

По мнению Л. Митиной компетентность – это совокупность знаний, умений, навыков, способов и приемов их реализации в деятельности, общении и развитии личности и указывает, что, например, компетентный руководитель должен знать еще и возможные последствия конкретного способа воздействия, иметь опыт практического использования разных методов руководства [20].

Под компетентностью Ю. Триус понимает специально структурированные (организованные) наборы знаний, умений. Привычек и отношений, которые приобретаются в процессе обучения и которые позволяют эффективно действовать или выполнять конкретные функции, направленные на достижение определенных стандартов в профессиональной области или определенной деятельности [35, с. 242].

Обучение в дошкольном учреждении способствует формированию основных ключевых компетентностей у детей дошкольного возраста, таких как:

Готовность к разрешению проблем. Формированию этой 1.

компетентности способствует самостоятельное выполнение детьми творческих заданий, разрешение проблемных ситуаций, преднамеренно создаваемых педагогом на занятиях.

Ребята сравнивают предметы, явления, факты; ищут сходство и различия;

продумывают последовательность действий; выбирают средства выражения сюжета, цвета, формы рисунка, текстового материала при создании словесного образа, реализации задуманного действия и т.д.

В таких ситуациях требуются проявление творческой активности, независимость мышления, умение находить собственное оригинальное решение, открыто высказывать смелые идеи и гипотезы, доводить начатое дело до конца.

2. Технологическая компетентность. Занятия, на которых дети работают с опорными сигналами и подвижными схемами; составляют связный рассказ по плану; учатся понимать и следовать алгоритму выполнения действий, предложенному педагогом и соблюдать правила работы с раздаточным материалом – такие занятия призваны способствовать формированию технологической компетентности.

3. Коммуникативная компетентность. В процессе обучения у воспитанников формируется умение вести диалог, беседу; развивается готовность сочувствовать, сопереживать людям, животным, растениям, которые нас окружают;

независимость и умение сохранять уверенность в себе, несмотря на временные трудности и неудачи[29].

Логико-математическая компетентность, предполагает наличие у детей таких умений: осуществлять сериацию по величине, массе, объему, расположению в пространстве, ходу событий во времени; классифицировать геометрические фигуры, предметы и их совокупности по качественными признаками и численности; измерять количество, длину, ширину, высоту, объем, массу, время;

осуществлять простейшие устные вычисления, решать арифметические и логические задачи; проявлять интерес к логико-математической деятельности;

стремиться находить свои пути решения задач; уметь рассуждать; произвольно, в нужный момент, воспроизводить знания и т.д. [13, с. 182].

Игра является ведущим видом деятельности дошкольника. Детские игры проходят путь развития от предметно-манипуляционных (собрать пирамидку, дом из кубиков и т. д.) до сюжетно-ролевых игр с правилами (например в «магазин», «дочки-матери» и др.) [35].

Поэтому обучение и развитие ребнка должны быть непринужденными, осуществляться через свойственные конкретному возрасту виды деятельности и педагогические средства. Таким развивающим средством для старших дошкольников выступает игра.

В комплексном подходе к воспитанию и обучению дошкольников в современной практике немаловажная роль принадлежит занимательным развивающим играм, задачам, развлечениям. Они интересны для детей, эмоционально захватывают их. А процесс решения, поиска ответа, основанный на интересе к задаче, невозможен без активной работы мысли. Этим положением и объясняется значением занимательных задач в умственном и всестороннем развитии детей. В ходе игр и упражнений с занимательным математическим материалом дети овладевают умением вести поиск решения самостоятельно.

Систематическое упражнение в решении задач таким способом развивает умственную активность, самостоятельность мысли, творческое отношение к учебной задаче, инициативу. [5, с. 17].

Выводы. Таким образом, можно сделать выводы о том, что логикоматематическая компетентность – это умение использовать в повседневной жизни приобретение математических знаний; владеть такими умственными операциями, как анализ и синтез, классификация и сериация, сравнение и сопоставление;

свободно ориентироваться в пространстве и времени.

Игра не просто является основным видом деятельности дошкольника, без неене возможно представить полноценное развитие ребенка. Игра пронизывает все виды деятельности малыша. И в логико-математическом развитии занимает одно из первых мест. Интересная подача материала позволяет ребенку понять даже самое сложное и абстрактное.

Резюме. В статье рассмотрено использование игровых ситуаций в процессе формирования логико-математической компетентности детей дошкольного возраста.

Ключевые слова: компетенция, логико-математическая компетенция, игровые ситуации, дети дошкольного возраста.

Резюме. У статті розглянуто використання ігрових ситуацій у процесі формування логіко-математичної компетентності дітей дошкільного віку.

Ключові слова: компетенція, логіко-математична компетенція, ігрові ситуації, діти дошкільного віку.

Summary. The article examines the use of game situations in the process of logical-mathematical competence of preschool children.

Keywords: competence, logical-mathematical competence, game situations, children of preschool age.

Список использованных источников:

1. Комментарий к Базовому компоненту дошкольного образования в Украине : [Науч.-метод.

пособие] / науч. ред. Л. Кононко. – М. : Ред. журн. «Дошкольное воспитание», 2003. – 243 с.

2. Митина Л.М. Психологияразвития конкурентоспособности личности / Л.М. Митина. – М. :

Издательство НПО «МОДЭК», – 2002. – 368 с.

3. Триус Ю.В. Компьютерно-орієнтованіметодичнісистеминавчанняматематичнихдисциплін у вищіхнавчальнихзакладах : дис..д-ра пед.. наук / Ю.В. Триус. – Черкаси, 2005. – 649 с.

4. Раков С.А. Формування математических компетентностей учителя математики на основідослідницькогопідходу у навчанні з використаннямінформаційнихтехнологій : дис. д-ра пед. наук : / С.А.Раков. – Х., 2005. – 526 с.

5. Белошистая А.В. Готовимся к математике : [метод.рекомендации для организации занятий с детьми 5-6 лет] / А.В. Белошистая. – М. :Ювента, 2006.

ОГЛАВЛЕНИЕ

ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРИМЕНЕНИЯ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО

ПОДХОДА В ВЫСШЕЙ ШКОЛЕ

Барно А. Н. Технология управления качеством высшего профессионального 4 образования Глузман Н.А. Ціннісні орієнтації майбутніх учителів початкових класів як 10 складова аксіологічної компоненти педагогічної культури Глузман Н. А., Колосова Н. Н. Состояние и перспективы подготовки 17 магистров в Евпаторийском институте социальных наук Горбунова Н. В. Організація самостійної роботи студентів педагогічних 31 спеціальностей Дубнищева Т. Я. Воспитание креативной личности в рамках 37 компетентностного подхода Картавая Ю. К. Проблемы формирования профессиональной 40 компетентности учителя-филолога Колесник В. В., Колесник В. І. Компетентний підхід у сучасній вищій освіті 44 Кузнецова А.Я. Интеллектуальная компетентность специалиста 47 Лодатко Є. О. Структурне моделювання педагогічного експерименту 51 Масаєв М. В. Феномен питання про новітні педагогічні технології та нову 58 парадигму економічної освіти у світлі концепції парадигмальних образів та символів епох та проблем реалізації компетентністного підходу у вищій школі Онопрієнко О. В. Реалізація компетентнісного підходу в створенні 61 підручника з математики для першого класу Рашковська В. І., Масаєв М. В. Аксіологія образотворчого православного 67 мистецтва у компетентністному підході Шпиталевська Г. Р. Гуманізація сучасної освіти як передумова підготовки 73 майбутніх учителів початкових класів

СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ ЛИЧНОСТИ БУДУЩЕГО

ПЕДАГОГА В СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО

ОБРАЗОВАНИЯ В РАМКАХ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА

Байкачева Е. В. Нравственные проблемы современного общества 78 Божко Ю. И. Специфика формирования иноязычной профессионально- 82 коммуникативной компетенции будущих морских специалистов Дерябина Е. А. Обоснование учебного спецкурса «Индивидуальные стратегии 86 саморегуляции функциональных состояний»

Овсянникова К. Ю. Медиаграмотность как инвариантная составная личности 91 современного специалиста Пащенко В. Г. Валеологический мониторинг как один из методов системного 95 изучения состояния здоровья студентов в процессе обучения Раскалинос В. Н. Особенности профессиональной рефлексии социального 98 педагога Смирнова О. В. Проблема воспитания этно-национальной толерантности в 102 общеобразовательной школе Фадєєв В. І. Теоретичні аспекти моделювання управлінням освітніми 107 ресурсами вищої освіти в україні Фадеева М. В. Христианская (православная) психология в системе 112 современного научно-психологического знания Шикина Н. В. Формирование профессиональных навыков культуры речи у 117 студентов в процессе их языковой и методической подготовки Фурлетова А. В. Профессиональная компетентность социального педагога 122

ТЕХНОЛОГИИ ВНЕДРЕНИЯ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО

ПОДХОДА В СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО

ОБРАЗОВАНИЯ ПЕДАГОГА

Adjigeryaeva S. E. The content of forming foreign language graduates’ capacity for 129 effective speech interaction in the university classroom discourse Атаманская К. И. Спецсеминар «Современный профессиональный имидж 131 социального педагога»

Бузінська Я. М. Міжпредметні зв’язки як педагогічна категорія 136 Давкуш Н. В. Подготовка будущих учителей начальных классов к 137 формированию природоведческой компетентности младших школьников на уроках курса «Окружающий мир»

Карпенко Н. А. Проблема формирования читательской компетентности 142 будущих воспитателей как составляющей коммуникативной компетентности Нетребина О. Ю. Значение культурологического образования менеджеров по 147 туризму Никифоров А. Е. Поиск инновационных путей организации физического 150 воспитания в вуз Прокоф’єва М. Ю. Створення професійно-орієнтованого освітнього 156 середовища в навчальному закладі як умова підготовки вчителя початкових класів до реалізації диференційованого підходу в навчанні молодших школярів Сімакова Е. С. Становлення соціальних закладів для неповнолітніх дітей в 161 Криму (друга половина XIX - початок ХХ ст.) у сучасних історіографічних джерелах Тятых Ю. Н. Спецсеминар как средство активизации когнитивной 168 деятельности обучаемых Царьова К. С. Особливості профілактики міжособистісних конфліктів у малих 170 соціальних групах Алиева Э. Д. Взаимодействие педагога и учащегося в школьном коллективе 172 Засимчук Е. А. Дельфинотерапия, как эффективный терапевтический метод 177 лечения Захарова Е. О. Социально-педагогические условия формирования позитивной 180 мотивации в младшем школьном возрасте Захарова Е. О. Социально-педагогические аспекты мотивации в 185 отечественной и зарубежной науке Кучер Н. В. Особенности адаптации детей в условиях санаторно-курортного 191 учреждения Лященко К. В. Профессиональный портрет школьного социального педагога 195 Мустафаева З. Р. Технология социальной адаптации ВИЧ-инфицированных 198 Петрова Е. А. Социально-педагогическая работа со школьниками, имеющими 202 нарушения пищевого поведения Скрипко А. А. Социальная сущность детского аутизма 206 Фурлетова А. В. Специфика деятельности социального педагога по 210 профилактике правонарушений старшеклассников: методы и формы работы Чепурная А. В. Социально-педагогическое консультирование как направление 216 деятельности социального педагога Шумейко М. О. Оценка уровня социальной дезадаптированности младших 220 школьников на констатирующем и контрольном этапах эксперимента

РЕАЛИЗАЦИЯ КОМПЕТЕНТНОСТНОГО ПОДХОДА В СИСТЕМЕ

ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ ДОШКОЛЬНОГО

ОБРАЗОВАНИЯ

Омельченко Е. А. Преподавание учебной дисциплины «Управление 227 дошкольным образовательным учреждением», ориентированное на становление деятельностного компонента культуры самовыражения студентов Дмитриева У. М., Голубева М. В. Анализ методик обучения английскому 231 языку детей дошкольного возраста Блинова И. А. Методологический подход в изучении дидактической 234 компетенции Водопьянова Н. Н. Одаренность детей младшего дошкольного возраста: 235 виды, способы выявления и развитие Иваненко С. А. Развитие наглядно-образного мышления младших 238 дошкольников в детском саду Рудько К. С. Особенности культуры поведения детей старшего дошкольного 240 возраста в детском саду Сокол Л. А. Методологическая компетентность воспитателя ДОУ 242 Суркашева Б. Ю. Особенности сенсорного воспитания детей в средней группе 244 детского сада Томчук Е. В. Влияние взрослого на развитие речи детей младшего дошкольного 245 возраста в детском саду Уйданова Е. П. Использование декоративно-прикладного творчества для 247 развития воображения детей среднего дошкольного возраста Чугунова Т. А. Методологические основы компетентности в дидактике 249

МОНИТОРИНГ КАЧЕСТВА НАЧАЛЬНОГО И ДОШКОЛЬНОГО

ОБРАЗОВАНИЯ: СРЕДСТВА И ТЕХНОЛОГИИ

Любашина В. В. Экологические знания дошкольников как процесс и результат 252 профессиональной подготовки будущих воспитателей Плотникова Е. Н. Особенности проведения уроков-бесед об изобразительном 58 искусстве в начальной школе Яковлев С. Б., Кузь Н. А. Проектирование коррекционно-логопедических 263 программ для младших школьников с нарушениями письменной речи Абрикосов В. С. Руководство сюжетно-ролевой игрой с целью развития навыков 267 общения детей старшего дошкольного возраста Абдульвапова А. Н. Инновационные подходы к обучению одаренных детей за 271 рубежом Аблязова Ш. Б. Развитие детских спортивных учреждений в Евпатории 275 Вередюк О. В. Дидактическая игра как средство сенсорного развития детей 278 раннего возраста Володина А. В. Особенности формирования речевой компетенции младших 281 школьников на уроках русского языка Газиева Э. Э. Характеристика и возможности игровых технологий в начальной 285 школе Гошків В. В. Виявлення рівня готовності дітей старшого дошкільного віку до 287 формування кількісних уявлень для навчання в школі Гошкив В. В. Формирование здорового образа жизни у дошкольников 290 посредством валеологии Засимчук О. О. Результативність використання засобів медіаосвіти у 294 розвитку пізнавального інтересу дітей старшого дошкільного віку Імаретлі Г. С. Педагогічні умови формування соціокультурної компетентності 297 молодших школярів на уроках літературного читання Каракуц Е. Г. Особенности развития физических качеств у детей дошкольного 301 возраста Крамаренко О. О. Педагогічні умови майбутніх вихователів дошкільних 310 навчальних закладів до роботи з батьками дітей раннього дошкільного віку Лвина М. А. Гимнастические упражнения как средство физического развития 313 детей старшего дошкольного возраста в условиях дошкольного учреждения Масюткина Н. А. Виды проектов на уроках изобразительного искусства в 320 начальной школе Мирзаева С. Х. Психолого-педагогические аспекты формирования графического 324 навыка у дошкольников и младших школьников Мулик Н. Ю. Формування алгоритмічних здібностей у дітей старшого 327 дошкільного віку в процесі пізнання категорії часу Неженська Т. В. Методична система навчання розв’язування простих сюжетних 329 задач за допомогою диференційованих завдань у початковій школі Помогайло В. Д. Формування комунікативної компетентності молодшого 332 школяра Попова Д. Э. Формы проявления и стратегии поведения младших школьников в 336 конфликте Русанова А. Н. Логоритмика как способ формирования музыкальной культуры 340 младших школьников Сосновская С. С. Мультипликационное кино как средство формирования 343 эстетической культуры младших школьников Усеинова А. И. Особенности оформления мультимедийных презентаций при 347 формировании природоведческих понятий и представлений у младших школьников Усеинова Э. У. Дидактические игры как средство экологического воспитания 349 старших дошкольников Усеинова Э. У. Дифференцированный подход в обучении грамоте 353 Ткачова Х. I. Виявлення рiвнiв та критеріїв сформованості морально-етичних 357 почуттів молодших школярів на уроках читання за допомогою творів В. Сухомлинського Чашкина А. В. Методика організації експериментального дослідження з 362 проблеми підготовки майбутніх учителів до формування геометричної складової математичної компетентності молодших школярів Шаховська А. Г. Форми та методи організації процесу підготовки майбутніх 367 педагогів до виховання толерантності в молодших школярів Юдина А. К. Значение здоровьесберегающих технологий в учебно- 373 воспитательном процессе ДУЗ Яцун А. В. Использование игровых ситуаций в процессе формирования логико- 376 математической компетентности детей дошкольного возраста ДЛЯ ЗАМЕТОК ДЛЯ ЗАМЕТОК ДЛЯ ЗАМЕТОК Печатается по решению Ученого совета РВУЗ «Крымский гуманитарный университет» (г.Ялта) от 25 июня 2014 г. (Протокол 11).

Сборник материалов Международной научно–практической конференции [«Реализация компетентносного подхода в системе профессионального образования педагога»], 29-30 мая 2014 года, РИО «КГУ», г. Ялта, 2014. – 388 с.

Формат 60х84/16. Гарнитура Times. Бумага офсетная.

Печать офсетная. Печатных листов 25,6.

Тираж 300. Заказ 188.

Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 ||
Похожие работы:

«проект ПОСТАНОВЛЕНИЕ Комитета Государственного Совета Республики Татарстан по образованию, науке, культуре и национальным вопросам О подготовке педагогических кадров в системе профессионального образования в Республике Татарстан Заслушав и обсудив информацию М...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ ВИПУСК 107_1 СЕРІЯ: ПЕДАГОГІЧНІ НАУКИ інтелігенції. А постійне вивчення рівня розвитку і вихованості кожного студента та колективу академічної групи дає змогу ефективно вибудовувати навчально-виховний процес у ВНЗ із урахуванням тих змін, яких зазнає студ...»

«2010 НЕСТЕРЫЧ Сборник стихов и воспоминаний Посвящается 95 летию со дня рождения даниловского поэта фронтовика И. Н. Купича и 65 летию Победы советского народа в Великой Отечественной войне Данилов Татьяна БЕЛОВА Дорогой Жил был среди нас удивительный человек Ив...»

«Департамент Здравоохранения города Москвы ГБУЗ "Научно-практический центр детской психоневрологии Департамента Здравоохранения г. Москвы" при поддержке Всероссийского общества неврологов Со...»

«муниципальное бюджетное дошкольное образовательное учреждение "Центр развития ребёнка — детский сад № 188" учитель-логопед Сычева Наталья Викторовна ПРИМЕНЕНИЕ ТЕХНОЛОГИИ БОС В КОРРЕКЦИОННОЙ РАБОТЕ С ДЕТЬМИ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА...»

«Педагогические ситуации 1. Утро. Воспитательница что-то пишет за столом. Она так занята работой, что не видит вошедшего улыбающегося Колю. Он сегодня пришел первым.Здравствуйте, Екатерина Ивановна громко говорит К...»

«Муниципальное бюджетное дошкольное образовательное учреждение "Детский 454071, г. Челябинск сад № 321 г. Челябинска" ул. Салютная, д. 15-а тел. 772-84-71 ПРИНЯТО: УТВЕРЖДЕНО: на педагогическом со...»

«Journal of Siberian Federal University. Engineering & Technologies 3 (2012 5) 294-300 ~~~ УДК 691 Теоретические аспекты процесса вспучивания вермикулита Татарского месторождения Н.Г. Василовская, И.Г. Енджиевская, О.В. Слакова, Г.П. Баранова* Сибирский федеральный университет, Россия 660041, Красноярск, пр. Свободный, 79 1 Recei...»

«АНО ДПО "Инновационный образовательный центр повышения квалификации и переподготовки "Мой университет" Образовательный портал "Мой университет" www.moi-universitet.ru Факультет интерактивного обучения http://moi-amour.ru Вторая Всероссийская научно-методическая конференция Интерактивные...»

«Юкио Мисима ХАГАКУРЭ НЮМОН Пролог: "Хагакурэ" и я "Бал графа Орже" Раймона Радиге и "Собрание сочинений" Акинари Уэда Духовные спутники нашей юности — это друзья и книги. Друзья обладают телом из плоти и крови и взрослеют вместе с нами. Увлечения одного периода жизни со временем ослабевают и уступают место другим...»

«РОДИТЕЛЬСКОЕ СОБРАНИЕ "Чтобы ученье было в радость" ЦЕЛЬ: Научить родителей стимулировать мотивацию ребенка к повышению успеваемости. Форма: Информационно-практическая беседа.Участники: Родители детей класса, учитель.Подготовительный этап: Приготовить рабочие места для групп родителе по 5-7 человек. Сов...»

«Современный урок в контексте реализации ФГОС СОВРЕМЕННЫЙ УРОК В КОНТЕКСТЕ РЕАЛИЗАЦИИ ФГОС Ясавеева Динара Масгутовна учитель начальных классов высшей квалификационной категории МБОУ "Гимназия №125" г. Казань, Республика Т...»

«S. V. Maleta From the standpoint of the competence approach the author considers the problem of professional activity and formation of competence model of a university teacher, objectives and structure of the competence model in the training of university teachers. Key words: competence, competence professional competence of a lecturer, p...»

«Купить в Беларуси: http://belveter.by Купить в России: http://mlbv.ru Пособие для педагогов учреждений общего среднего образования Мозырь "Белый Ветер" Купить в Беларуси: http://belveter.by Купить в России...»

«373/А-655 Андреева, Галина Алексеевна Профессионализм учителя и его ценности в контексте театральной педагогики [Текст]: монография/ Г. А. Андреева, С. М. Яковлюк ; под общ. ред. Г. А. Андреевой; М-во образования и науки Рос. Федерации, М-во образования Моск. обл., ГОУ ВПО Моск. гос. обл. соц.-гу...»

«РАХУНКОВА ПАЛАТА ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням Рахункової палати від 13.09.2016 № 17-3 ЗВІТ про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України на фінансову підтримку Товариства Червоного Хреста України Київ 2016 ЗМІСТ ПРЕАМБУЛА ВСТУП 1. АНАЛІЗ НОРМАТИВНО-ПР...»

«Епихина Елизавета Михайловна Эмблематические коммуникативные ошибки 10.02.19 – теория языка Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук Научный руководитель – доктор филологических наук, профессор В.И. Карасик Волгоград 2014...»

«Отчёт по результатам проведения самообследования муниципального автономного дошкольного образовательного учреждения детский сад № 9 "Росинка" за 2015 -2016 учебный год по состоянию на 01.09.2016 года Отчет о результатах самообследования составлен на основании пункта 3 части 2 статьи 29 Федерального закона от 29.12.20...»

«Раздел 1 МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ И ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПЕДАГОГИКИ И ОБРАЗОВАНИЯ Г.М. Романцев, Н.О. Вербицкая ТЕОРИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПЕДАГОГИКИ: ВОПРОСЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ПРЕДМЕТА И РАЗВИ...»

«Муниципальное учреждение культуры муниципального образования город Краснодар "Централизованная библиотечная система города Краснодара" Центральная городская детская библиотека им. В. Б. Бакалдина (филиал № 9) Издано в рамках реализации ведомственной целевой программы...»

«0+ RUS АВТОМОБИЛЬНАЯ ЛЮЛЬКА-ПЕРЕНОСКА Инструкция по эксплуатации L A 03 ECE R44/04 Группа 0+ GB 0+ АВТОМОБИЛЬНАЯ ЛЮЛЬКА-ПЕРЕНОСКА Спасибо за покупку детской автомобильной люльки-перено...»

«ФОРМИРОВАНИЕ ПОЗНАВАТЕЛЬНОГО ИНТЕРЕСА У РЕБЕНКА ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА К ЧТЕНИЮ КНИГ И. Е. Товкач Дошкольное детство это именно тот период жизни, когда стоит приобщать юную личность к книге. Идет речь не столько о обучен...»

«ОСНОВЫ АДАПТАЦИИ ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА К УСЛОВИЯМ ДОО Тюстина Г.Г., Кузьминых К.А. ФГБОУ ВПО "Нижневартовский государственный университет" Нижневартовск, Россия BASES OF ADAPTATION OF CHILDREN OF EARLY AGE TO CONDITIONS OF THE PE...»

«МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ СОЮЗ ПЕДИАТРОВ РОССИИ ФЕДЕРАЛЬНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ОКАЗАНИЮ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ДЕТЯМ С ОСТРЫМ БРОНХИТОМ Главный внештатный специалист педиатр Минздрава России Академик РАН А.А. Баранов Главный внештатный специалист детс...»

«Golden Sands, Sunny Day, St. Ko Экскурсионная программа Болгария – лето 2016 13.05.2016 (групповые цены) Золотые пески, Солнечный день, Св. Константин и Елена Цена День Цена дети (2недели взр. Экскурсия Описание 12) № 1 день. Отъезд накануне вечером, прибытие в Стамбул утром. Обзорная автобусна...»

«АСЕЕВА Дарья Владимировна РАЗВИТИЕ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКИХ УМЕНИЙ УЧАЩИХСЯ В ПРОЦЕССЕ РАБОТЫ НАД ЭСТЕТИЧЕСКОЙ ФУНКЦИЕЙ ГРАММАТИЧЕСКИХ ФОРМ (5 – 7 КЛАССЫ) 13.00.02 – теория и методика обучени...»

«УДК 712 ББК 85.118 Коляда Екатерина Михайловна кандидат искусствоведения, доцент кафедра художественного образования и музейной педагогики РГПУ им.А.И.Герцена г. Санкт-Петербург Kolyada Ekaterina Mikhailovna...»

«ЭЛЕКТРОННЫЙ НАУЧНЫЙ ЖУРНАЛ "APRIORI. CЕРИЯ: ГУМАНИТАРНЫЕ НАУКИ" №1 WWW.APRIORI-JOURNAL.RU 2016 УДК 378 МЕЖКУЛЬТУРНАЯ КОММУНИКАЦИЯ И СОВРЕМЕННАЯ ВЫСШАЯ ШКОЛА: ТОЧКИ СОПРИКОСНОВЕНИЯ Флеров Олег Владиславович кандидат педагогических наук Московски...»

«1.Общая характеристика программы 1.1. Цель реализации программы Цель: совершенствовать уровень владения профессиональными компетенциями путем расширения и углубления теоретических знаний и практических навык...»








 
2017 www.lib.knigi-x.ru - «Бесплатная электронная библиотека - электронные материалы»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.